| УЧЁНЫЙ СОВЕТ | |
 |
Всем, кому не безразлична судьба украинской науки, у кого есть мысли и предложения, как лучше ее организовать, придать импульс научному творчеству и стимулировать инновационные процессы в стране, мы предоставляем возможность высказаться на нашем «Учёном Cовете». |
Безумовно, розуміння ролі і значення науки суспільством, загальногромадська підтримка нуково-інноваційного шляху розвитку нашої країни є дуже важливим.
Але зараз навіть наше наукове співтовариство не дотримується якоїсь спільної думки щодо цього, а вже щодо шляхів організації наукової політики держави та й самих принципів цієї політики їснує разюча неузгодженість.
Є "науковці", котрі пропагують (і навіть нав'язують суспільству через ЗМІ) наукове шарлатанство, псевдонауку, що живить невігласство. Чого варті голоси вилучити з природничого музею розділи присвячені еволючійній конціпції розвитку життя, заміні у шкільних програмах дарвінізму на "креативну теорію". Або пропаганда "торсійних полів", "біоенергетики", астрології тощо. І тут є не лише відверті шарлатани та хворі, є такі, що щіро в це вірять .... Як не дивно. І ці пропагандистьські зусилля, а саме, і лише, їх підтримують зараз ЗМІ, дають плоди. Інтелектуальний рівень населення за останнє десятиріччя різко впав, його забобонність зросла. І навіть лікарі з освітою, соромлячісь, йдуть працувати у центри "інформаційної медицини", розуміючи, що це шарлатанство, але приваблені високими зарплатами.
А дискусія щодо змісту поняття "фундаментальна наука". Тут широко представлене запереченя поняття про фундаментальні аспекти техніко-технологічних наук і вимога вилучити подібні наукові напрями з профілю діяльності НАНУ . А твердження, котре активно розповсюджується і мотивується, щодо необхідності припинити державну підтримку прикладних наукових досліджень загальнодержавного значення в інших відомствах, крім НАНУ і ВУЗів. Є науковці, котрі заперечують право гуманітарних наук на існування, а ще більш поширена точка зору, що науки саме гуманітарно-світоглядною функцією і мають обмежитись. Мабуть саме останні пропагують, і настійливо, обмежити форми існування науки в Україні лише науковими підрозділами освітніх закладів).
Я не буду називати прізвищ поважних людей, що активно це пропагують, але саме адепти подібної позиції домоглися ліквідації в Україні спеціалізованої урядової структури, відповідальної за розробку і реалізацію державної наукової політики. Ліквідували саму тезу, що держава цю політику повинна мати, якщо хоче бути сучасною державою. А що вийшло з передачею цих питань міністерству освіти, всі добре бачать.
Є й такі, що фактично ллють воду на корупційно-клановий млин, пропагуючи ідею "адресної" (замість програмно-цільової) підтримки науки, тобто підтримувати наукову діяльність лише конкретних осіб, котрі ближчі до правлячого клану. І ці вимоги спускаються на всі рівні, де приймаються рішення, щодо підтримки тих чи інших конкретних наукових розробок. Спочатку вирішують, кому ж дати кошти, а потім оголошують "конкурс", чи "вибори" з зздалегідь визначеними переможцями. І аморальність таких дій їх організаторів не бентежить. Здебільшого "науковці", що підтримують подібний шлях, намагаються по-перше зробити його єдиноприйнятим, а по-друге твердять "державних коштів на науку виділяється навіть забагато. Треба лише віддати "надійним" людям, тобто адептам ції точки зору. Єдине, що заважає їх повній перемозі в існуючих в Україні умовах, так це те, що їх чимало і вони між собою не можуть поділитися.
А є ще доволі велика група "р-р-рев-волюціонерів, котрі вимагають змін заради змін через руійнацію існуючого. І, за галасливістью, за рівнем підтримки у ЗМІ, ця група дуже активна. Приголосуванні за принципом "віче" - хто кого перекричить, вона може навіть взяти гору.
Ну і взагалі, недостача культури, знання історії людства взагалі і історії розвитку науки зокрема, нерозуміння логіки розвитку науки, ведуть до галасливих, і, як правило, виключаючих можливість інших рішень, пропозицій, котрі можуть лише нашкодити.
Отже, мені здається, що "круглий стіл" має мати "дійсних членів, відібраних за принципом компетентності, і спостерігаючий загал. З винесенням на загальну дискусію точок зору обговорених і відшліфованих у компетентному колі.
Адже "демократія" в цьому питанні не зводиться до всенародного голосування щодо фахових питань.
А саме фахового форуму, громадської думки наукового співтовариства нам зараз і бракує. Саме відсутність чіткої думки науковців і науково-технічної інтелігенції щодо проблем розвитку наукового і науково-технологічного потенціалів України, є живильним середовищем для дій невігласного керівництва по шляху "назад на пальму". А жодної організації в Україні, що відстоювала б позицію і інтереси інтелігенції взагалі і науково-тезнологічної її частини зокрема, поки що не виникло (були такі, що претендували на цю задачу, але лише в частині аспектів, під певним, не загальним, кутом зору; вони або збочили, або згорнулися, не витримали).
Тому, як на мене, на данному етапі найбільш корисним буде саме "круглий стіл" фахівців, професіоналів від науки і професійних наукових менеджерів, потім він мав би поширитись на всю наукову і науково-технологічну інтелігенцію, а вже потім, на все суспільство. І саме такий "стіл", якщо не вийде, що "хотіли як краще, а вийшло як завжди", і збирається організувати Б.А.Малицький. Принаймні так мені здається і так хотілося б.
Можливо буде корисно, якщо все закрутиться, організувати на сайтах загальногромадського спрямування, може й на тому, що Ви вказуєте, "лінки" до круглого столу професіональних науковців і наукових менеджерів. Про це треба буде, коли вже "наш" сайт виникне, домовитись з адміністраторами згаданих сайтів.
Вернуться