УЧЁНЫЙ СОВЕТ
	Всем, кому не безразлична судьба украинской науки, у кого есть мысли и предложения, как лучше ее организовать, придать импульс научному творчеству и стимулировать инновационные процессы в стране, мы предоставляем возможность высказаться на нашем «Учёном Cовете». Свои мнения, рассуждения и предложения присылайте на адрес: nauka@nauka-info.com.ua

Открываем наше обсуждение статьей, которая всколыхнула украинскую научную общественность:

Украинская «оранжевая революция» - это национальный протест против коррупции, который аннигилировал первые результаты выборов 2004 года - возродил надежды на политические и социальные перемены. Но прошло больше года, а учёные всё менее довольны медленным движением реформы всё ещё «советской» исследовательской системы, которая, как они полагают, замедляется престарелым и анти-европейским научным истеблишментом.

Безумовно, розуміння ролі і значення науки суспільством, загальногромадська підтримка нуково-інноваційного шляху розвитку нашої країни є дуже важливим.
Але зараз навіть наше наукове співтовариство не дотримується якоїсь спільної думки щодо цього, а вже щодо шляхів організації наукової політики держави та й самих принципів цієї політики їснує разюча неузгодженість...

Зверніть увагу на те, що у статті Квірина Шірмаєра, крім отрути, практично ніяких змістовних критичних зауважень немає. Фактично ви знайдете там ремствування з приводу віку академіків, туманне звинувачення Академії в тому, що вона існувала в СРСР, та незрозуміле звинувачення академіків у протидії швидкісному Інтернету та спробі за дозвіл на нього отримати хабара. Не можу уявити собі ситуацію, коли б впровадження системи швидкісної передачі даних залежало б від дозволу якогось академіка...

Загальновідомо, що майже половина щорічного приросту ВВП в світі спирається на нові наукові розробки, в тому числі нові високі технології, що, як правило, випливають з тих чи інших відкриттів в фундаментальній науці. Можливості екстенсивного розвитку в значній мірі вичерпані і в новому тисячолітті зростання ВВП і покращання якості життя людей може відбуватися лише за рахунок наукових досягнень і спираючись на них. При цьому мова йде, в першу чергу, про фундаментальну науку, без якої неможливо уявити щасливе буття людства. В це поняття входить розв'язання енергетичних проблем, попередження старіння, продовження життя, подолання хвороб, наукове вирішення соціальних і міждержавних протиріч, зокрема, попередження воєн, ефективне використання базових законів для оптимального врахування часто несумісних вимог екології і цивілізаційної доцільності, збереження фауни і флори, нарешті, прорив у космічний простір.

Дискуссия "о науке вообще" является непродуктивной: положение настолько плохое, что для ее различных частей (естественнонаучные исследования, гуманитарные науки и прикладные разработки) нужны и различные реанимационные мероприятия. Имеются также организационные различия между академической и вузовской сферами, а также отраслевыми НИИ. Поэтому следовало бы как-то разделить проблемы (на отдельные секции), а также отдельно обсуждать долговременные проекты и краткосрочные предложения.

В еженедельнике «Зеркало Недели» (№ 11 (590)) был опубликован перевод статьи Квирина Шайермайера «Украинские ученые ждут перемен», напечатанной 9 марта в одном из самых авторитетных научных журналов - «Nature» [1]. В самом «Nature» эта статья предварялась редакторской заметкой [2]. Посвященные действительно бедственному состоянию нашей украинской науки, обе статьи призывают нас к ее реформе - причем под реформой имеется в виду, фактически, разрушение Национальной Академии Наук Украины. К глубокому моему прискорбию, многие наши ученые и журналисты, а значит наверняка и некоторые влиятельные политики, отнеслись к подобным разрушительным идеям с большим сочувствием.

Приятно и в то же время удивительно следить за дискуссией, развернувшейся в «ЗН» и на разных сайтах посвященной проблемам Национальной академии наук Украины. Приятно, ибо и некоторые (в т.ч. популярные) СМИ начинают, наконец, понимать, что проблемы действительно есть, а простых путей их решения как будто бы не видно, и удивительно, поскольку, во-первых, «ЗН» едва ли не единственное общественно-политическое издание в Украине, проявляющее интерес к такому государственному институту, каковым является Академия, а во-вторых, все же некоторой и, как по мне, плохо скрываемой тенденциозностью (особенно критических) публикаций.

В последнее время все усиливается резкая, разрушительная по своим ожидаемым последствиям, критика Национальной Академии Наук Украины. Разрушительная хотя бы потому уже, что эта критика ведется на уровне эмоций и личных обид, полна субъективных мнений и наивной веры в то, что главный виновник наших бед - каста академиков, озабоченных лишь собственным благополучием, что стоит сломать нашу кастовую организацию Академии Наук, академиков от Академии отделить, а саму ее как-нибудь радикально реформировать, как все сразу станет лучше.

Прежде всего нам необходимо поблагодарить господина Квирина Шайермайера за интерес к состоянию нашей науки. Это уже хорошо. Значит ми не безнадежно отстали от научно-технического прогресса. Ведь если бы было так, нас бы просто проигнорировали. И все. А так о нас говорят. Это уже хорошо. Спасибо...

Наснилося мені, що я викликаний до Міністерства культури...

Относительно реформирования системы образования считаю необходимым отметить следующее...

Значна доля невдач, які гальмують прогрес сучасного українського суспільства спричинена тим, що у занепаді знаходиться наука в Україні, особливо соціальна наука...

Американська корпорація RAND (скорочення від Research and Development / Науково-дослідні розробки) загальновизнана у світі «фабрика наукових прогнозів». Ще на початку цього року вона назвала 16 найбільш перспективних напрямків науково-технічного розвитку.

На жаль, у нашому суспільстві із пояснених причин науково-технічна новизна та ще й вітчизняного походження не потрібна ні юридичним, ні фізичним особам...